Південноамериканська гарпія

Південноамериканська гарпія

У давньогрецькій мові слово "harpazein", тобто гарпія, означає "викрадення". Колись гарпії вважалися крилатими доньками Тифона, які віддано охороняли вхід до Тартару. Це були одночасно півжінки та напівпівниці. Вони вважалися прекрасними, але й водночас страшними своїми звичками викрадати душі маленьких діток, при цьому налітати раптово, зникати безвісти, як вітер. Чому ж птах успадкував погану славу стародавніх красунь? Чим вона схожа на гарпій з минулого? Що характерно способу життя птиці, її розмноженню? Відповімо на ці запитання.

Harpia harpyja — латинська назва птиці, яка належить до категорії хижаків. Американська гарпія є представником сімейства яструбиних, загону орлиних.

Погана слава цього птаха насторожувала навіть давніх індіанців. Вони знали, що гарпія здатна лише одним ударом своєї потужної дзьоби проломити череп людини. Тому ще за давніх часів честь і пошану завойовувала та людина, яка могла гарпію приручити. Вже тоді пір`я хижаків становили велику цінність. Вони служили основою дорогих прикрас. А індіанці, які змогли подолати гарпію, винагороду отримували у кожному селі.

В наш час уже ніхто на американських гарпій не полює. Але, попри це, населення величних хижаків скорочується щорічно. Цей вид пернатих занесено до Червоної книги. Хижак сьогодні перебуває під охороною людини. Проте стабільності його чисельності не сприяє постійна вирубка лісів південної та центральної Америки. Саме ця тенденція негативно впливає на розмноження птахів, їх харчовий раціон.

Південноамериканська гарпія має неймовірну силу. Розмах її крил часом досягає двох метрів, довжина тіла коливається від 90 до 110 сантиметрів. У птахів яскраво виражений статевий диморфізм: самки більші за самців. Вага жіночих особин досягає 10 кілограмів, тоді як самці не перевищують 5 кілограмів.

У хижака світла, сірого кольору голова. Її прикрашає чорна дзьоба, граціозно загнута вниз. Коли американська гарпія перебуває у стані збудження, то пір`я на її голові вертикально піднімається нагору. Це робить зовнішній вигляд птиці більш жахливим. У такі моменти у цього виду пернатих загострюється зір, слух.

Забарвлення оперення птиці неоднорідне. Спинка американського хижака сіра, її животик білий. Крила та хвіст гарпії смугасті, чорно-білі. Шия граціозного хижака прикрашена тонким чорним нашийником.

Американська гарпія є володаркою великих і потужних пазурів. Вони – її головна зброя. Довжина пазурів птаха іноді досягає десяти сантиметрів. Недаремно навіть відважні індіанці боялися цих пернатих.

У поєднанні з сильними лапами кігті хижака дозволяють без особливих зусиль піднімати з землі і собак, і молодих козуль. Але основою раціону цього птаха є невеликого розміру мавпи, носухи, опосуми, папуги ара, лінивці, інші ссавці. Ці хижаки - єдині, хто може подолати деревного дикобразу.

Що стосується звичок цього хижого птаха, то він віддає перевагу поселенню парами. Американська гарпія належить до категорії птахів моногамних і зберігає вірність один одному до кінця життя. А от полюють ці пернаті не парами, а поодинці.

Селяться представники виду у гніздах, які споруджують на висоті п`ятдесяти метрів. Їх пернаті будують із міцних гілок, моху, листя. У такому сімейному будинку пара південноамериканських гарпій живе два, максимум три роки. Жіночі особини відкладають лише одне яйце один раз на два роки. І це ще одна причина того, що чисельність їхньої популяції знижується постійно. Але дбайливі батьки дуже дбайливо ставляться до висиджування свого сина, його вирощування, охорони. І якщо цей птах у період турботи про потомство чує або бачить наближення людини, то можна чекати лиха. Вона настільки завзято охороняє гніздо, що може сама нападати на людину, яка цілком випадково опинилася на її території. Такі випадки відомі. Після нападу гарпії постраждалим людям доводилося накладати шви, і це ще не найнебезпечніший результат зустрічі з птахом. Він може бути просто летальним для людини.

До десятимісячного віку пташеня ніколи далеко від батьківського гнізда не віддаляється, хоча і до цього часу вже добре літає. Мати і тато регулярно його годують, доглядають, охороняють. Період статевої зрілості у птахів настає лише у п`ять або шість років.

До речі, американська гарпія здатна без їжі обходитися до двох тижнів.